- відлюдник
- —————————————————————————————відлю́дникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
відлюдник
Смотреть что такое "відлюдник" в других словарях:
відлюдник — 1) (той, хто тримається / мешкає осторонь від інших людей), відлюдок, відлюдько, нелюдим, самітник, безлюдько, сич, дикун, вовкулак(а) 2) (релігійний фанатик, який мешкає у відлюдному місці), пустельник, відлюдник, самі[о]тник, аскет, скитник,… … Словник синонімів української мови
відлюдник — а, ч. 1) Той, хто тримається або живе осторонь від інших людей. 2) церк. Чернець, який зрікся всяких стосунків із людьми; анахорет, самітник … Український тлумачний словник
самітник — 1) (релігійний фанатик, який мешкає у відлюдному місці), самотник, пустельник, відлюдник, аскет, скитник, анахорет; печерник (який мешкає в печері) 2) див. відлюдник 1) … Словник синонімів української мови
анахорет — а, ч., заст. 1) Релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці – в пустелі, печері тощо; пустельник, пустинник. 2) перен. Про людину, яка живе самітно, уникає спілкування з людьми; відлюдник, самітник … Український тлумачний словник
безлюдько — а, ч., розм. Те саме, що відлюдник; відлюдько … Український тлумачний словник
відлюдниця — і. Жін. до відлюдник … Український тлумачний словник
відлюдок — дка, ч. Те саме, що відлюдник 1) … Український тлумачний словник
відлюдько — а, ч. Те саме, що відлюдник 1) … Український тлумачний словник
ерміт — а, ч. Відлюдник, самітник, анахорет, мешканець пустелі … Український тлумачний словник
монах — а, ч. 1) Те саме, що чернець. 2) перен., ірон., жарт. Про чоловіка, що живе самітно, уникає спілкування з людьми; відлюдник (у 1 знач.) самітник. 3) розм. Водоспуск у греблі … Український тлумачний словник
